Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин

Книга Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин читать онлайн Детские книги / Детские приключения бесплатно и без регистрации.

Гаррі Поттера чекає найстрашніше випробування в житті – смертельна сутичка з Волдемортом. Чекати допомоги немає від кого – Гаррі самотній, як ніколи … Друзі та вороги Гаррі постають в абсолютно несподіваному світлі. Межа між Добром і Злом стає все примарнішою …

78 0 13:05, 04-05-2019
Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин
04 май 2019
Жанр: Детские книги / Детские приключения Название: Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії Автор: Роулинг Джоан Кэтлин Страниц : 244
0 0

Книгу Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин читать онлайн бесплатно - страница 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 244
Loading...

(с) froggy

http://book8.at.ua



Джоан Кетлін Ролінґ


Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії

О, ці страждання невимовні,

Нестерпний вереск смерті,

Коли холоне кров у жилах…

Цей жах, цю кровотечу не спинити

Й нікому з нас не знести це прокляття.

Та є від цього ліки — тут вони,

Шукати їх не треба на крайсвіту,

У невідь— кого, їх дадуть вони

В борні кривавій. Тож співаємо для вас,

Боги підземні й темні.

Почуйте нас, володарі глибин —

Нам відгукніться, порятуйте нас.

Благословіть дітей на повну перемогу.

Есхіл. "Узливальниці"


Смерть — це мандрівка світом. Так друзі долають океан — вони й далі живуть одне в одному. Адже вони присутні в чомусь всюдисущому, вони існують там і люблять. У цім божественнім люстрі вони стрічаються віч—на—віч, а їхні розмови вільні й чисті. Це втіха для друзів, які нібито й померли, але їхня дружба — у найвищому сенсі — вічна, бо безсмертна.

Вільям Пенн. "Плоди самотності"

— РОЗДІЛ ПЕРШИЙ —

Сходження Темного Лорда


Два чоловіки з'явилися нізвідки у вузенькому залитому місячним сяйвом провулку розділені всього кількома кроками. На якусь мить вони завмерли, навзаєм цілячись у груди чарівними паличками, а тоді впізнали один одного, сховали палички під плащі і стрімко подалися в одному напрямку.

— Новини? — запитав вищий на зріст.

— Якнайкращі, — відповів Северус Снейп.

Зліва дорогу обмежували низькі зарості дикої ожини, а справа — високий, охайно підстрижений живопліт. Довгі, до кісточок, плащі чоловіків лопотіли від швидкої ходи.

— Думав, що спізнюся, — сказав Якслі, грубувате обличчя якого то виринало в місячному світлі, то ховалося в тіні гілляччя. — Вийшло складніше, ніж я сподівався. Та, думаю, він буде задоволений. Бачу, і ти впевнений, що зустріч вдасться.

Снейп кивнув, не розвиваючи думки. Вони завернули праворуч у широку під"іздну алею. Високий живопліт завернув разом з ними аж за масивні ковані ворота, що перегородили чоловікам дорогу. Не сповільнюючи ходи, вони мовчки підняли ліві руки, немовби когось вітаючи, і пройшли крізь ворота, наче ті були виковані з диму, а не з заліза.

Тисовий живопліт приглушував кроки. Щось зашелестіло праворуч: Якслі знову вихопив чарівну паличку, націливши її над головою супутника, проте це був звичайний білий павич, що велично походжав згори на живоплоті.

— Луціус полюбляє розкіш. Павичі… — Якслі пирхнув і сховав паличку під плащ.

З темряви наприкінці алеї проявився пишний будинок. На першому поверсі крізь ромбовидні шибки вікон мерехтіло світло. Десь у глибині темного саду за живоплотом жебонів фонтан. Коли Снейп і Якслі подалися до дверей, у них під ногами захрускотів гравій. Пропускаючи новоприбулих, двері відчинилися, хоч коло них начебто нікого й не було.

Передпокій був великий, тьмяний, пишно оздоблений, з чудовим килимом майже на всю кам'яну долівку. Блідолиці персонажі портретів на стінах проводжали очима Снейпа і Якслі, коли ті їх проминали. Біля важких дерев'яних дверей, що вели в іншу кімнату чоловіки зупинилися, часточку секунди мовби вагаючись, а тоді Снейп натис на бронзову клямку.

Вітальня була повна людей, що мовчки сиділи за довгим, вишукано оздобленим столом. Решту меблів було абияк відсунуто під стіни. Освітлював кімнату вогонь, що гоготів у чудовому мармуровому каміні, увінчаному позолоченим дзеркалом. Снейп і Якслі на мить затрималися на порозі. Коли очі звикли до слабкого світла, їм відкрилося химерне видовище: людина, явно непритомна, висіла догори ногами над столом і поволі оберталася, наче на невидимій мотузці, відбиваючись у дзеркалі і в гладенькій полірованій поверхні столу. На цю дивну людину ніхто й не дивився, крім блідого юнака, що сидів майже під нею. Здавалося, ніби його щось примушує щохвилини позирати вгору.

— Якслі. Снейп, — пролунав високий чіткий голос з чільного місця. — Ви ледь не спізнилися.

Той, хто це сказав, сидів прямо перед каміном, тож новоприбулі спершу бачили тільки його силует. Та наблизившись, розрізнили в напівтемряві його безволосе, схоже на зміїне, лице зі щілинами ніздрів і з палаючими червоними очима, які вражали вертикальними зіницями. Він був такий блідий, що аж мовби випромінював перламутрове сяйво.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 244
  1. В избранное
Отзывы - 0

Вы уже всё прочитали? Предлагаем вам поделится своим отзывом от прочитанного! Ваш отзыв будет полезен читателям, которые еще только собираются прочитать эту книгу.

Новые отзывы

  1. Гость Екатерина Гость Екатерина06 январь 17:33 Одна из лучших книг Джоди Пиколт. Потрясающе, глубоко, пронзительно! Для меня это было достаточно предсказуемо, но тронуло до... Чужое сердце - Пиколт Джоди
  2. Сергей викторович Сергей викторович22 июль 01:15 Мне понравилось. Коротко, энергично, без лишних отступлений. Очень позитивное   ,,послевкусие’’... Самый лучший техник - Колесова Наталья Валенидовна
  3. Lida Lida30 июнь 22:34 Половину книги рыдала.... Черный Янгар - Демина Карина
Все комметарии
Loading...
Новые книги