Гаррі Поттер і Орден Фенікса - Роулинг Джоан Кэтлин

— Ти так гадаєш? — презирливо озвалася професорка Макґонеґел.

Але Фадж її, здавалося, й не чув. Він оглянув розгромлений кабінет. Деякі портрети на нього засичали, а один чи два навіть показали рукою непристойні жести.

— Відведи краще тих двох спати, — зневажливо кивнув він на Гаррі з Марієттою.

Професорка Макґонеґел нічого не відповіла, але повела Гаррі й Марієтту до дверей. Коли двері зачинилися в Гаррі за спиною, він іще встиг почути голос Фінеаса Ніґелуса.

— Знаєте, міністре, я багато в чому не погоджуюся з Дамблдором… але, визнайте — він усе робить стильно…

Розділ двадцять восьмий

НАЙГІРШИЙ СПОГАД СНЕЙПА

Ці оголошення за ніч з’явилися по всій школі, але з них важко було зрозуміти, яким чином усі до одного в замку довідалися, що Дамблдор зник, подолавши двох аврорів, Верховного інквізитора, міністра магії та його молодшого помічника. Куди б Гаррі не пішов, скрізь у замку говорили тільки про Дамблдорову втечу, і хоч деякі подробиці були явно перебільшені (Гаррі підслухав, як одна другокласниця переконувала подругу, що Фадж зараз лежить у лікарні Святого Мунґо з гарбузом замість голови), було просто дивовижно, якою точною була решта інформації. Скажімо, всі знали, що Гаррі з Марієттою єдині з учнів стали свідками сцени в Дамблдоровім кабінеті, а беручи до уваги, що Марієтта лежала в шкільній лікарні, Гаррі просто замучили проханнями переказати, як усе було насправді.

— Дамблдор скоро повернеться, — впевнено заявив Ерні Макмілан після того як дорогою з гербалогії уважно вислухав розповідь Гаррі. — Вони нічого не змогли з ним зробити, ще коли ми були в другому класі, то й зараз нічого в них не вийде. Мені казав Гладкий Чернець… — Ерні змовницьки притишив голос, а Гаррі, Рон і Герміона підсунулися до нього ближче, — …що Амбридж намагалася вчора ще раз зайти в Дамблдорів кабінет після того як вони обшукали увесь замок і всю шкільну територію, але ніде його не знайшли. Проте не змогла пройти повз гаргуйля. Директорів кабінет не хоче її до себе впускати. — Ерні глузливо всміхнувся. — Вона трохи не луснула зі злості.

— Уявляю, як вона вже налаштувалася перебратися в кабінет директора, — зловтішно сказала Герміона, коли вони піднімалися кам’яними сходами до вестибюлю. — Розмріялася попихати іншими вчителями, самовпевнена дурепа, що рветься до влади, скажена стара…

— Ну–ну, цікаво, Ґрейнджер, як ти, тіпа, закінчиш це речення?

З–за дверей вигулькнув Драко Мелфой у супроводі Креба та Ґойла. Його бліде загострене обличчя аж палало злобою.

— Карочє, мабуть, доведеться зняти кілька очок з Ґрифіндору й Гафелпафу, — ліниво протяг він.

— Мелфою, тільки вчителі мають право знімати очки з гуртожитків, — заперечив йому Ерні.

— Ми теж старости, ти не забув? — огризнувся Рон.

— Я знаю, королю Візлику, що, тіла, старости не можуть знімати очки, — глузливо вишкірився Мелфой. Креб із Ґойлом загиготіли. — А от члени інквізиторського загону..

— Що? — перепитала Герміона.

— Інквізиторського загону, Ґрейнджер, — повторив Мелфой, показуючи на крихітну срібну літеру «І», пришпилену до його мантії під значком старости. — Карочє, це група добірних учнів, які підтримують Міністерство магії. Нас вибрала особисто професорка Амбридж. Так от, члени інквізиторського загону наділені конкретними повноваженнями знімати очки… отож Ґрейнджер, я знімаю з тебе п’ять очок за грубість на адресу нашої нової директорки. А з тебе, Макмілан, п’ять очок за те, що ти, тіпа, мені суперечив. З тебе, Поттер, теж п’ять очок, бо я від тебе не кайфую. Візлі, в тебе не заправлена сорочка, за це знімаю ще п’ять очок. Ой, мало не забув, Ґрейнджер, ти ж бруднокровка, карочє, з тебе ще десять очок.

Рон витяг чарівну паличку, але Герміона відштовхнула її вбік, зашепотівши: «Ні!»

— Розумний хід, Ґрейнджер, — гигикнув Мелфой. — Нова директорка, нові часи… карочє, будь чемний, Потіку… і ти, королю Візлику..

Регочучи, Мелфой, Креб і Ґойл покрокували далі.