Під куполом - Кинг Стивен

— Добре. Це вельми добре, — у його голосі прозвучало явне полегшення. — І номер другий: ви можете збити того байстрюка Ренні з його сідала.

— Це завдання краще підійшло б самому Барбі. А ви… ви цілком певні, що ця лінія безпечна?

— Певен.

— Якщо нам вдасться його звільнити звідти.

— Ви вже цим займаєтесь, чи не так?

— Так, сер, схоже на те.

— Чудово. Скільки людей у коричневих сорочках уже має Ренні?

— Зараз близько тридцяти, але ще набирає. І тут, у Міллі, штурмовики ходять у голубих сорочках, але я зрозуміла ваш натяк. Не недооцінюйте його, полковнику. Більшість міста сидить у його кишені. Ми спробуємо витягти Барбі, і вам залишається лиш сподіватися, що нам це вдасться, бо сама я мало що можу протиставити Ренні. Повалення диктатора без зовнішньої допомоги миль на шість перевищує мій рівень зарплатні. І, до вашого відома, моя служба в департаменті поліції Честер Мілла теж дійшла краю. Ренні дав мені під зад.

— Не припиняйте мене інформувати, коли й де тільки матимете змогу. Висмикніть звідти Барбару, і хай він очолить дії вашого руху опору. Побачимо тоді, хто врешті-решт отримає під зад.

— Сер, вам, либонь, хотілося б самому бути тут, поряд з нами?

— Усією душею. — Це було промовлено без сліду вагання. — Не минуло б і півдоби, як я розчавив би цього сучого сина з усією його сральнею так, щоб аж чвакнуло.

Джекі щодо цього мала сумніви; тут, під Куполом усе виглядало інакше. Зовнішнім спостерігачам цього не зрозуміти. Навіть час рухався інакше. П'ять днів тому все було нормальним. А зараз лише поглянути.

— І ось ще дещо, — сказав полковник Кокс. — Знайдіть час серед вашого напруженого графіка, щоб подивитися телевізор. Ми тут збираємося серйозно постаратися, щоб життя Ренні не здавалося таким комфортним.

Джекі попрощалась і перервала зв'язок. Пішла назад до садочка, де порався Ерні.

— Генератор маєте? — спитала вона.

— Здох минулої ночі, — відповів він бадьоро, але зі щирою гіркотою в голосі.

— Давайте тоді підемо кудись, де працює телевізор. Мій друг сказав, що нам треба подивитись новини.

Вони попрямували до «Троянди-Шипшини». Зустріли по дорозі Джулію Шамвей і захопили її з собою.

ЗЛОМЛЕНІ

1

«Шипшину» було закрито до п'ятої вечора, в цей час Розі планувала подавати легкі наїдки, здебільшого з того, що в неї не розпродалось перед тим. Позираючи на телевізор над шинквасом, вона робила картопляний салат, коли почувся стук у двері. Прийшли Джекі Веттінгтон, Ерні Келверт і Джулія Шамвей. Витираючи руки об фартух, Розі перетнула порожній ресторан і відімкнула двері. По п'ятах Джулії чимчикував пес-коргі Горес, вуха наструнчені, посмішка дружня. Розі упевнилася, що табличка ЗАКРИТО на своєму місці, і знову замкнула двері за ними.

— Дякую, — промовила Джулія.

— Нема за що, — відповіла Розі. — Я вас сама хотіла бачити.

— Ми прийшли заради цього, — показала Джекі на телевізор. — Я була в Ерні, а Джулію ми зустріли по дорозі сюди. Вона сиділа напроти попелища, журилася за своїм домом.

— Я не журилася, — заперечила Джулія. — Ми з Горесом намагалися придумати, як нам відновити випуск газети після міських зборів. Вона мусить бути маленька, певне, лиш дві шпальти, але все одно це буде газета. Я в це усім своїм серцем вірю.

Розі знову поглянула на екран телевізора. Там миловидна молода жінка проголошувала підводку до прямого репортажу. Внизу екрана світився напис: СЬОГОДНІ: З ЛЮБ'ЯЗНОГО ДОЗВОЛУ Ей-Бі-Сі. Раптом пролунав вибух і в небі розквітла вогняна куля. Репортерка здригнулася, скрикнула, крутнулась на місці. У наступну мить оператор уже випустив її з кадру, роблячи наплив на падаючі на землю уламки лайнера «Ер Айерленд».

— Там нема нічого нового, тільки того й роблять, що повторюють кадри авіакатастрофи, — сказала Розі. — Якщо ви не бачили цього раніше, дивіться, будь ласка. Джекі, я бачилась з Барбі сьогодні, понесла йому пару сандвічів, і мене пустили до підвалу, туди, де камери. Мел Ширлз прислужився мені гідом.

— Пощастило вам, — сказала Джулія. — Як він там, в порядку?

— Він виглядає, як гнів Господній, але, як на мене, то не зовсім зле. Він сказав… Джекі, може, мені краще поговорити з тобою сам на сам.

— Що б там не було, мені здається, ви можете говорити про все при Ерні й Джулії.

Розі замислилась, проте ненадовго. Якщо не довіряти Ерні Келверту і Джулії Шамвей, то більше взагалі нікому не можна.