Гаррі Поттер і напівкровний принц - Роулинг Джоан Кэтлин

То ми поширили асортимент і випускаємо тепер щито-плащ, щито-рукавиці…

- …тобто вони не надто поможуть проти непрощенних заклять, але проти дрібних і середніх замовлянь та пристріту.

- А тоді ми подумали, що нам треба зайняти всю нішу захисту від темних мистецтв, бо це ж бездонне джерело бабок, - завзято вів далі Джордж. - Просто кайф. Дивися - порошок «Розчинна темрява», імпортований з Перу. Дуже зручно, якщо треба швидко дати дьору.- А наші детонатори-приманки просто розлітаються з полиць, ось поглянь, - Фред показав на кілька чудернацьких чорних предметів, схожих на сирени чи гудки, що й справді намагалися кудись зникнути, - кидаєш такий нищечком, а він тікає і видає десь удалині чудові голосні звуки, відвертаючи чиюсь увагу, якщо тобі це треба.

- Зручно, - визнав Гаррі.

- Тримай, - сказав Джордж, ловлячи пару штук і кидаючи Гаррі.

Молоденька білява відьма з короткою стрижкою визирнула з-за завіси; Гаррі побачив, що вона, як і весь персонал крамнички, була вбрана в пурпурову мантію.

- Пане Візлі й пане Візлі, вас чекає клієнт, який цікавиться жартівливим казаном, - сказала вона.

Гаррі дивно було чути, як Фреда й Джорджа назвали «панами Візлі», але вони сприйняли це як належне.

- Дякую, Верітіє, вже біжу, - відповів їй Джордж. - Гаррі, вибирай собі, що хочеш, добре? За наш рахунок.

- Я так не можу! - заперечив Гаррі, витягуючи гаманця, щоб заплатити за детонатори-приманки.

- Ти тут не платитимеш, - твердо заявив Фред, відпихаючи Гарріні гроші.

- Але ж…

- Ти дав нам позику для розкрутки, ми цього не забули, з серйозним виглядом нагадав Джордж. - Бери, що хочеш, тільки не забувай казати людям, де взяв, якщо питатимуть.

Джордж побіг за завісу допомагати клієнтам, а Фред відвів Гаррі назад у головний відділ крамнички, де Герміона й Джіні й досі розглядали «Патентовані чари для фантазій».

- А ви, дівчата, ще не бачили наші спецпродукти серії «Чудовідьма»? - поцікавився Фред. - Прошу за мною, панночки…

Біля вікна було виставлено цілу купу яскраво-рожевих виробів, довкола яких завзято хихотіла зграйка збуджених дівчат. Герміона й Джіні завагалися, сторожко поглядаючи туди.

- Оце вони і є, - гордо пояснив Фред. - Кращого вибору любовного зілля не знайдете ніде.

Джіні скептично підняла брови.

- І що, вони діють?

- Аякже. Іноді й цілодобово, залежно від ваги обраного хлопця…

- …і привабливості дівчини, - додав Джордж, вигулькнувши біля них наче з-під землі. - Але сестрі ми їх не продамо, - раптом насупився він, - бо за нею й так уже впадає не менше п'яти хлопців, настільки нам…

- Усе, що ви чули від Рона, - велика тупа брехня, - спокійно заперечила Джіні й нахилилася, щоб узяти з полиці рожевий горщичок. - Це що?

- Гарантоване виведення прищів за десять секунд, - пояснив Фред. - Чудово виводить усе - від фурункули до вугрів, але не зіскакуй з теми. Ти зустрічаєшся з таким собі Діном Томасом чи ні?

- Зустрічаюся, - визнала Джіні. - І коли я востаннє його бачила, то це явно був один хлопець, а не п'ятеро. А це що?

Вона показувала на кілька пухнастих кульок різних відтінків рожевого й фіолетового, що перекочувалися по дну клітки й тонесенько пищали.

- Карликові пухи. - пояснив Джордж. - Мініатюрні пухканці, ми їх ще не навчилися швидко розводити. А що з Майклом Корнером?

- Я його покинула, бо він страшенний невдаха, - сказала Джіні, просовуючи пальця крізь ґрати клітки й дивлячись, як коло нього збираються карликові пухи. - Вони такі гарнюні!

- Ага, симпатичні, - погодився Фред. - Та чи не надто швидко ти міняєш хлопців?

Джіні обернулася до нього, взявши руки в боки і глянувши таким лютим поглядом у стилі місіс Візлі, що Гаррі аж здивувався, як це Фред устояв на ногах.

- Не твоє собаче діло. І я була б тобі дуже вдячна, - сердито гукнула вона Ронові, який щойно з'явився біля Джорджа, тримаючи в оберемку купу товарів, - якби ти не плів цим двом про мене різні дурниці!

- За все це три ґалеони, дев'ять серпиків і один кнат, - порахував Фред вартість численних коробок у Ронових руках. - Жени бабки.

- Я ж твій брат!

- І хочеш поцупити наше добро. Три ґалеони, дев'ять серпиків. Роблю тобі знижку на один кнат.

- Та де ж я тобі візьму три ґалеони і дев'ять серпиків?

- То поклади все назад, і дивись мені, не переплутай полиці.

Рон випустив з рук кілька коробок, вилаявся й показав Фреду непристойний жест пальцем, який, на жаль, помітила місіс Візлі, що саме в ту мить виринула біля них.