Гаррi Поттер i фiлософський камiнь - Роулинг Джоан Кэтлин
Книга Гаррi Поттер i фiлософський камiнь - Роулинг Джоан Кэтлин читать онлайн Детские книги / Детские приключения бесплатно и без регистрации.
Гаррі Поттер на одинадцятому році життя дізнається, що він – син двох могутніх чаклунів, і сам володіє магічною силою. В Школі Магії і Чарів Гоґвартс Гаррі потрапляє в коловорот неймоіврних пригод. Він починає займатися квідічем – спортом найвищого пілотажу, грає в захопливу гру живими шаховими фігурами, зустрічається з Темним Чарівником, котрий хоче його знищити. Якщо ви готові до пригод, то мерщій, зустрінемося на платформі 9 і 3/4!
Українські переклади книжок про Гаррі Поттера вважаються одними з найкращих у світовій "поттеріані".
Ексклюзивні обкладинки "українського Поттера" багато фахівців визнають взагалі найкращими…
1 002 0 13:05, 04-05-2019Книгу Гаррi Поттер i фiлософський камiнь - Роулинг Джоан Кэтлин читать онлайн бесплатно - страница 49
Брязкіт і гуркіт були такі, що могли розбудити увесь замок.
— ТІКАЙМО! — крикнув Гаррі, й усі четверо помчали галереєю, не озираючись, чи біжить позаду Філч. Вони завернули за ріг і помчали одним, а тоді другим коридором, хоча Гаррі навіть не уявляв, де вони й куди прямують. Проскочили крізь якийсь гобелен і опинилися в потаємному переході, пробігли його й побачили, що стоять біля класу заклинань, який був доволі далеко від кімнати з трофеями.
— Здається, він загубив нас, — насилу переводячи дух, мовив Гаррі. Притулився до холодної стіни й витер спітніле чоло. Невіл аж перегнувся навпіл, важко відсапуючись і хриплячи.
— Я ж… казала… вам, — захекано промовила Герміона, хапаючись за горло. — Я ж… казала… вам.
— Треба вертати до ґрифіндорської вежі, — прошепотів Рон, — і то якомога швидше.
— Мелфой тебе надурив, — сказала Герміона. — Ти зрозумів нарешті? Він і не збирався з тобою зустрічатися, а Філч знав, що хтось прийде до кімнати трофеїв: мабуть, йому підказав сам Мелфой. Гаррі подумав, що вона, певне, має рацію, але не хотів у цьому признаватися.
— Ходім.
Але піти було не так просто. Не ступили вони й десяти кроків, як клацнула клямка і з класу щось вилетіло просто на них.
То був Півз. Помітивши дітей, він утішено закректав.
— Півзе, будь ласка, цить! Нас усіх виженуть!
— Гуляєте опівночі, малючки-першачки? — захихотів Півз. — Фу-фу-фу! Якщо ви такі нечемні, то вас упіймають, так-таки-так!
— Півзе, благаємо, не виказуй нас!
— Мушу розповісти Філчеві, мушу! — прикидався святенником Півз, хоч його очі зловісно виблискували. — Знаєте, це для вашого ж добра!
— Забирайся геть! — у Рона урвався терпець і він щосили турнув Півза, але це була величезна помилка.
— УЧНІ, ЯКІ НЕ СПЛЯТЬ! — заверещав Півз, — БІЛЯ КЛАСУ ЗАКЛИНАНЬ Є УЧНІ, ЯКІ НЕ СПЛЯТЬ!
Прослизнувши під Півзом, діти щодуху помчали в кінець коридору, де наскочили на двері — і то замкнені.
— Гаплик! — заскімлив Рон, поки вони безпорадно напирали на двері. — Ми попалися! Нам кінець!
Уже чулися кроки: Філч щодуху біг туди, де волав Півз.
— Та відступіться ж! — скрикнула Герміона, вихопила в Гаррі паличку, постукала нею по замку й прошепотіла: "Алогомора!"
Замок клацнув і двері відчинилися; діти, штовхаючись, проскочили крізь двері, притьмом зачинили їх за собою й зачаїлися.
— Півзе, куди вони побігли? — допитувався Філч. — Ану зізнавайся!
— Скажи "будь ласка".
— Не мороч мені голову! Півзе, де вони?
— Я не скажу НІЧОГО, доки не скажеш "будь ласка"! — протягнув Півз своїм занудним співучим голосом.
— Ну… будь ласка!
— НІЧОГО! Га-га-га! Я ж казав, що не скажу "нічого", як не скажеш "будь ласка"! Га-га-га! — Діти почули, як Півз зі свистом помчав геть, а Філч лаявся як навіжений.
— Він гадає, що двері замкнені, — прошепотів Гаррі. — Думаю, ми врятовані… Відчепися, Невіле! — Якийсь час Невіл настирливо смикав його за рукав халата. — Що там?
Гаррі повернувся — й відразу побачив, що там. Спершу Гаррі здалося, ніби йому сниться страшний сон, бо після всього, що трапилося з ними, це було вже занадто.
Вони були не в кімнаті, як гадав Гаррі, а в коридорі, — забороненому коридорі на четвертому поверсі! І аж тепер вони зрозуміли, чому туди не дозволяли ходити.
Просто перед собою вони побачили очі величезного собацюри, що заповнював увесь простір між підлогою і стелею. Пес мав три голови, три пари нестямно вирячених очей, три носи, що посіпувалися, обнюхуючи дітей, і три заслинені пащеки. Слина звисала з жовтуватих ікол, немов слизькі мотузки. Пес стояв непорушно, втупившись у них усіма шістьма очима, і Гаррі збагнув, що вони ще й досі живі тільки тому, що їхня несподівана з'ява заскочила пса зненацька. Проте пес швидко приходив до тями — про це свідчило його страхітливе гарчання.
Гаррі намацав клямку дверей: якщо вже вибирати між Філчем і смертю, то краще Філч.
Діти сахнулися й вискочили в двері. Гаррі ще встиг грюкнути ними, щоб клацнув замок, і вони не побігли, а полетіли коридором. Філч, мабуть, шукав їх десь-інде, бо вони ніде його не бачили, але навряд чи й думали про це, адже прагнули тільки одного — якнайдалі втекти від того страховиська. Вони не зупинялися, аж доки добігли до портрета Гладкої Пані на восьмому поверсі.
— Де це вас носило? — запитала Пані, дивлячись на їхні халати і спітнілі, розпашілі обличчя.
— Не має значення!.. Свиняче рило, свиняче рило! — захекано вимовив Гаррі, й портрет відхилився. Діти пролізли до вітальні й попадали знесилено у крісла.
- В избранное
Вы уже всё прочитали? Предлагаем вам поделится своим отзывом от прочитанного! Ваш отзыв будет полезен читателям, которые еще только собираются прочитать эту книгу.
Оставить комментарий- Гость Дмитрий26 июнь 17:32 Приветствую! Готов купить ваш сайт knigov.ru, в том числе по цене выше рыночной. Меня зовут Дмитрий Купрацевич. В теме сайтов... Невеста Демона - Жданова Светлана
- Вова13 ноябрь 11:04 Самая лучшая книжка в мире спасибо это третья часть Я не гость Я не в гость Я не гость... Приключения Тома Сойера - Твен Марк
- Иван06 ноябрь 17:34 Очень интересная книга. Это третья часть. Первые две - "Контроль" и "Выбор". Спасибо автору.... Змееед - Суворов Виктор