Під куполом - Кинг Стивен

Ромео зупинив машину біля Ела Тіммонса.

— Стрибай до кузова, партнере, — гукнув він, Ел так і зробив.

Барбі відступив якомога глибше в тінь козирка старого кінотеатру. Він не хотів, щоб його включили в число бійців з пожежею на Малій Курві; він мав справу тут, у місті.

Джуніор не покинув ґанку поліцейської дільниці, але й терти собі скроні не переставав, так і сидів там, обхопивши голову. Барбі почекав, поки зникли машини, а тоді поспішно перетнув вулицю. Джуніор не підняв голови, а за мить і зовсім зник з очей Барбі за масивним, оповитим плющем будинком міськради.

Барбі піднявся сходами, трохи затримавшись, щоби прочитати повідомлення на дошці оголошень: МІСЬКІ ЗБОРИ В ЧЕТВЕР о 19:00, ЯКЩО КРИЗА НЕ ЗАВЕРШИТЬСЯ. Пригадалися слова Джулії: «Вам перехочеться недооцінювати Ренні після того, як почуєте його публічні промови». Отже, маємо шанс увечері в четвер; Ренні рекламуватиме себе як лідера, що контролює ситуацію. «І вимагатиме собі більше влади, — промовив голос Джулії в його голові. — Безперечно, він цього хоче. На добро місту».

Міську раду було збудовано з бутового каменю сто шістдесят років тому, тож у її вестибулі стояли прохолодні сутінки. Генератор було вимкнено; який сенс йому працювати, коли тут нікого нема.

Проте хтось таки там був, у головній залі. Барбі почув голоси, два з них дитячі. Високі дубові двері стояли розчинені навстіж. Він зазирнув і побачив за столом президії якогось худого чоловіка з сивою шевелюрою. Напроти нього сиділа гарна дівчинка років десяти. Між ними лежала шахова дошка; сивоволосий «хіпі» спирався підборіддям на кулак, обмірковуючи наступний хід. Унизу, в проході між лавами, молода жінка гралася в «жабки» з хлопчиком років п'яти. Гравці в шашки сиділи задумливі; жінка з хлопчиком сміялися.

Барбі хотів було відступити назад, та запізнився. Молодиця звела очі.

— Привіт! Вам кого? — І, підхопивши хлопця на руки, рушила до нього. Шашисти теж попідводили голови. Секретність пішла на пси.

Жінка простягнула йому вільну від підтримування хлопчика руку.

— Я Каролін Стерджес. А той джентльмен мій друг, Терстон Маршалл. Цього малого чоловіка звуть Ейден Епплтон. Привітайся, Ейдене.

— Привіт, — сказав Ейден тихеньким голоском і тут же вложив собі до рота великого пальця. Він дивився на Барбі круглими, синіми, трохи здивованими очима.

По проходу підбігла дівчинка і стала поряд з Каролін Стерджес. Услід за нею неспішно підійшов довговолосий. Виглядав він змореним і зніченим.

— Мене звуть Аліса Рейчел Епплтон, — відрекомендувалася вона. — Витягни палець з рота, Ейді.

Ейді проігнорував настанову.

— Приємно з вами познайомитися, — промовив Барбі. Себе їм він не назвав. Фактично, йому навіть майнула думка, як гарно було б зараз мати під носом фальшиві вуса. Але ще не все втрачено. Він був майже певен, що ці люди не є мешканцями міста.

— Ви хтось з офіційних осіб? — запитав його Терстон Маршалл. — Якщо ви офіційна особа в цьому місті, я бажаю подати скаргу.

— Я тут усього лише вахтер, — відповів Барбі, тут же згадавши, що вони, мабуть, бачили Ела Тіммонса. Чорт, либонь, навіть розмовляли з ним. — Ви, мабуть, знайомі з Елом, іншим.

— Я хочу до мами, — оголосив Ейден. — Я дуже скучив за нею.

— Ми з ним знайомі, — сказала Каролін Стерджес. — Він нам розповів, ніби за наказом уряду обстріляли ракетами якусь ту штуку, котра нас тут тримає, але ракети її не пробили, а тільки запалили пожежу.

— Це правда, — підтвердив Барбі, але, перш ніж він встиг продовжити, знову втрутився Маршалл.

— Я бажаю подати скаргу. Фактично, я хочу подати позов. На мене напав один так званий офіцер поліції. Він вдарив мене в живіт. Мені кілька років тому видалили жовчний міхур, і я боюся, що тепер маю внутрішні пошкодження. Каролін також зазнала усного кривдження. Її обзивали словами, які принижують її стать.

Каролін взяла його за руку.

— Перш ніж подавати якісь позови, Терсі, згадай, у нас була ТРАВА.

— Трава! — вигукнула Аліса. — Наша мама іноді курить маривану, бо вона допомагає їй, коли в неї ПЕРІОД.

— О, — кивнула Каролін. — Правильно, — невиразно усміхнулася вона.

Маршалл випростався на весь свій чималенький зріст.

— Володіння марихуаною — це дрібне порушення. А те, що вони мені зробили, це вже напад, кримінальний злочин! У мене там жахливо болить!