РАЙ.центр - Дашвар Люко
Книга РАЙ.центр - Дашвар Люко читать онлайн Проза / Современная проза бесплатно и без регистрации.
Помешкання в центрі мегаполісу, навчання в престижному виші, роман з багатієм — для провінціала то межа успішності, ніби опинитись у центрі раю! Заради цього можна поступитися принципами, сховати гордість, збрехати…
Але чи є в тому раю — у брендованому одязі, у шикарних офісах та автівках представницького класу — безгрішні душі? Бо тільки безгрішна душа зможе побачити двох вояків гетьмана Петра Дорошенка, які пробудилися через 340 років, щоб відшукати РАЙ. центр.
1 116 0 14:22, 04-05-2019Книгу РАЙ.центр - Дашвар Люко читать онлайн бесплатно - страница 14
— Мені не подобаються «солов'ї», які люблять свою землю з безпечної відстані.
— Я можу з'їхати! — образився Макар. — Лишайтеся на пару, патріоти.
Не жартував. Почервонів. Підхопився з килима, заходився речі у рюкзак кидати. Гоцик зітхнув — прощавай, сон. Підвівся. Ухопив Макарів рюкзак, смикнув до себе. Подивився Макарові в очі — ти чого? Макар насупився.
Гоцик знову зітхнув:
— Дурне діло — патріотів шукати. Я вже пробував. У мене інший принцип: я українець. Тобто — воля плюс секс і гарно попоїсти. Нормальна життєва політика. — І Любі: — Чого завелася? Ми з тобою Макару диктувати не будемо. А може, я разом із ним кудись подамся… І тебе прихопимо. Га?
— Маслоу, Любо! Чи у Могилянці не вивчають теорію Маслоу?! — Тепер уже Макар завівся. — Фізіологічні потреби, безпека, соціальна приналежність… А ще що? Згідно з Маслоу, в кожної людини п'ять базових життєвих цінностей! А я тобі нагадаю — повага з боку суспільства і самореалізація. Базові! І де тут моя «база»?
— Я знаю досить багато випадків, коли люди після навчання… — вона непевно.
— Любо, я механік і то розумію, — психанув Макар. — Є система, і є винятки. Системні правила встановлює держава. Винятки — це те, що відбувається всупереч правилам. Так? І що маємо? Молодим тут нічого не світить — це система. Деякі досягають високих стандартів — це виняток. Ти пропонуєш мені усе це полюбити?
— Давайте зробимо свою державу! — запропонував Гоцик.
— Тобі — до Рози Сиґізмундівни! — смикнувся Макар.
Гоцик руками розвів — з якої це радості?
— Тобі ж бійці з автоматами знадобляться, — Макар йому. — Перестріляєте вдвох усіх, хто буде проти вашої держави. Одним патроном.
— Стиць! — розсміявся Гоцик. — Я ж не з Розою державу створюю, а з тобою і Любою, тварюко ти невдячна!
— У нас і так своя держава, — раптом тихо і проникливо сказала Люба. — Ну от чого ви такі песимісти? Скоро весна. Весною легше дихається. Весна, як любов… Навіть жирні добрішають.
Макар видихнув і відвів очі.
Навесні Люба знайшла нову роботу.
— Могилянку кинула? — спитав Гоцик.
— Та ні. Мамі обіцяла, що за хату сама платитиму. Й одежинки треба якоїсь прикупити.
— Надягай мої джинси, — запропонував Макар.
— А коли ти працюватимеш, як з ранку до ночі знай трясешся — і те не встигаєш, і се ще не вивчила?.. — Гоцик їй.
— Вночі.
— Здуріла?
— Любо, ти ж не… — перелякався Макар. — Чуєш? Зупинись. Я забираю назад усі свої слова про правила і винятки… Ти вивчишся і станеш успішним соціологом. Я це відчуваю… На рівні підсвідомості… Ти — ще той виняток! Хрест на пузі! А хочеш… — Замовк. — Хочеш… Я піду працювати. Ми з Гоциком разом підемо. — На Гоцика: — Чого мовчиш?
Той непевно мотнув головою. Люба усміхнулася:
— У нічному клубі прибиратиму. З шостої до сьомої ранку.
— Цілком вписується у правила, — сумно завважив Макар
Гоцику о пів на шосту ранку, коли за Любою зачинилися двері.
— Що ти все скиглиш, мать твою… — штовхонув його Гоцик і повернувся до Макара спиною. — Дай доспати.
Уже за тиждень, коли Люба готувалася до заліку, просиділа до ранку і на роботу не встигала, підмітати нічний клуб замість неї пішов Макар. А потім — Гоцик. Ну не втрачати ж Любі роботу через ті заліки? Годинку підлогу помиєш — і рушай додому з грошима і пакетом недоїдків.
Життя на Костянтинівській уперше після Мартазаври знов стало ситнішим. Гоцик навіть став подумувати про те, аби вкотре випробувати долю на ігрових автоматах, Макар після бурхливих сексуальних оргій у гуртожитку подарував дівчатам пляшку «Мартіні», а Люба купила класні джинси.
Одного весняного ранку, коли бруньки на деревах набубнявіли, як губи після поцілунків, і розкрилися, як губи для чергового поцілунку, Люба повернулася з клубу додому, стала над килимом, на якому рядком спали Гоцик із Макаром, і розсміялася:
— Гей, голото, братчики… Чуєте? — молола. — Макарчику! Гоцику, слоняро! Та прокидайтеся, вар'яти падлючі!
— Любо, ти мене плутаєш! — пробуркав із килиму філолог Гоцик. — Як ми голота, то в тебе крильця за спиною, а як братчики — тобі зле. Навіщо ти — усе докупи? Так зрозуміло було…
— Вона закохалася, — навмання поставив діагноз Макар.
Люба розкинула руки і впала на килим — просто на Гоцика з Макаром.
— Я закохалась! — кричала і цілувала хлопців у неголені щоки. — Макаре! Гоцику! Голото, чуєте? Я закохалась…
- В избранное
Вы уже всё прочитали? Предлагаем вам поделится своим отзывом от прочитанного! Ваш отзыв будет полезен читателям, которые еще только собираются прочитать эту книгу.
Оставить комментарий- Гость Дмитрий26 июнь 17:32 Приветствую! Готов купить ваш сайт knigov.ru, в том числе по цене выше рыночной. Меня зовут Дмитрий Купрацевич. В теме сайтов... Невеста Демона - Жданова Светлана
- Вова13 ноябрь 11:04 Самая лучшая книжка в мире спасибо это третья часть Я не гость Я не в гость Я не гость... Приключения Тома Сойера - Твен Марк
- Иван06 ноябрь 17:34 Очень интересная книга. Это третья часть. Первые две - "Контроль" и "Выбор". Спасибо автору.... Змееед - Суворов Виктор