Танцюй, танцюй, танцюй. Том 1 - Мураками Харуки

Була у фільмі одна сцена в ліжку. У неділю вранці, коли Ґотанда спить у своєму ліжку з жінкою, героїня-старшокласниця приносить йому саморобне печиво чи щось у тому ж роді. Ого, все відбувається так, як я передбачав! Ґотанда, як я і сподівався, в ліжку ніжний та люб’язний. Вельми вправний у сексі. Його пахва, мабуть, аж спітніла від пристрасті. Волосся чуттєво сплуталося. Ось він гладить рукою її оголену спину. Кінокамера плавно змінює ракурс і висвічує її обличчя.

Дежавю… Язатамував подих.

Це була Кікі. Я відчув, як моя спина примерзла до спинки крісла. Десь позаду з гуркотом покотилася по підлозі порожня пляшка. Кікі. Та сама, яку побачив у тому темному коридорі… Ось тепер вона справді-таки в ліжку з Ґотандою.

«Все з'єдналося», — подумав я.

* * *

Кікі з’явилася тільки в цій сцені. Вона спить з Ґотандою в неділю вранці. От і все. У суботу ввечері Ґотанда десь напився до чортиків, підхопив її і привіз до себе додому. Зранку ще раз з нею віддається любощам. І саме тоді приходить його учениця, головна героїня. Як на біду, він забув замкнути двері. Німа сцена. Кікі проказує лише одну фразу: «Що сталося?» Проказує тоді, коли шокована таким видовищем учениця вже побігла геть, а Ґотанда завмер у розгубленні. Проказує зовсім бездарну фразу, на яку тільки спромоглася.

— Що сталося?

Я не встиг упевнитися, що цей голос справді належить їй. Бо не пам’ятав його настільки точно, а, крім того, акустика залу була препогана. Зате її тіло пригадав якнайдокладніше. Спина, шия, пругкі груди — все це, по-моєму, належало Кікі. Закам’янівши у кріслі, я невідривно стежив за Кікі на екрані. Ця сцена тривала хвилин п’ять-шість, не більше. В обіймах Ґотанди, в полоні його любовних пестощів, вона задоволено заплющила очі й ледь-ледь ворушила губами. Злегка зітхала. Грала чи ні — незрозуміло. Мабуть, грала. Адже це кіно! Однак я зовсім не сприймав того, що Кікі може зіграти таку роль. Через те я розгубився. Якщо це не гра — то, виходить, вона п’яніє від обіймів Ґотанди, а якщо таки гра — то пропадає сенс існування Кікі в моєму житті. Ні, вона не повинна грати. У всякому разі, я дико ревнував її до фільму.

Спочатку до плавального басейну, тепер до кінофільму. Я починаю ревнувати до будь-чого на світі. Цікаво, це — хороша прикмета чи ні?

Так от: героїня-школярка відчиняє двері. І стає свідком того, як голі Ґотанда й Кікі пристрасно обіймаються. Школярка тамує подих. Заплющує очі. І втікає. Ґотанда приголомшений. Кікі проказує: «Що сталося?» Розгублений Ґотанда крупним планом. Затемнення.

У фільмі Кікі більше не з’являлася. Втративши цікавість до сюжету, я вдивлявся в екран, але Кікі ні разу більше не показувалася. Десь вона познайомилася з Ґотандою, переспала з ним, брала участь в одній-однісінькій сцені з його життя — і зникла. Така їй випала роль. Так само вона повелася зі мною. Раптом з’явилася, побула трохи зі мною і щезла навіки.

Кіно скінчилося, у залі спалахнуло світло. Заграла музика. А я все сидів, мов закам’янілий, і не міг відірвати погляду від білого екрану. «Невже це правда?» — подумав я. Фільм закінчився і залишив по собі враження чогось зовсім нереального. Чого це Кікі виринула раптом у кіно? Тим паче з Ґотандою. Якась дурниця та й тільки. Напевне, я в чомусь помилився. Сталося порушення в електричному колі — хтось дроти не так з’єднав. Перетнулася уява з реальністю — і настав безлад. Бо як інакше це пояснити?

Вийшовши з кінотеатру, я довго блукав навколишніми вулицями. І все думав про Кікі. «Що сталося?» — шептав мені на вухо її голос.

Що сталося?

Все-таки це була Кікі. Нема сумніву. Коли я її обіймав, вона так само заплющувала очі, так само ворушила губами і так само зітхала. Це не гра. І водночас це — кіно…

Я нічого не розумів.

Минав час, а я дедалі більше не довіряв своїй пам’яті. Невже все це мені привиділося?

Через півтори години я ще раз зайшов у той самий кінотеатр. І ще раз від самого початку подивився «Нерозділене кохання». У неділю вранці Ґотанда обіймає жінку. Видніє її спина. Кінокамера змінює ракурс. Її обличчя. Це Кікі. Абсолютно точно. Заходить героїня-школярка. Тамує подих. Заплющує очі. Тікає. Ґотанда приголомшений. Кікі проказує: «Що сталося?» Затемнення.

Все повторилося так само.

Фільм скінчився, а я все одно нічому не повірив. «Може, сталася якась помилка?» — подумав я. Чому Кікі спала з Ґотандою?