Гаррі Поттер і в’язень Азкабану - Роулинг Джоан Кэтлин
Книга Гаррі Поттер і в’язень Азкабану - Роулинг Джоан Кэтлин читать онлайн Детские книги / Детские приключения бесплатно и без регистрации.
Гаррі Поттер, Рон і Герміона продовжують своє навчання в Школі Магії і Чарів Гоґвартс. Новий семестр у Гоґвартс обіцяє багато пригод і задоволень! Ви дізнаєтеся, як Гаррі освоює нові премудрості чарівництва, приручає гіпогріфа Бакбика, б’ється з богартом, а також потайки проникаючи в село Гоґсмід. Але новий навчальний рік, на жаль, обіцяє безліч небезпек. У Гоґвартс пробрався вбивця, на рахунку якого безліч життів і людей, і чарівників. Для охорони школи запрошені лиховісні варти в’язниці Азкабан – дементори. Гаррі та його друзі дуже скоро з’ясовують, чому всі чарівники бояться дементорів. Поттер вирішує знайти вбивцю. З Гаррі висмоктують душу дементори, а маг Сіріус Блек, втікши з Азкабану, відкриє сезон полювання на нашого юного героя! Тепер Гаррі в небезпеці навіть за стінами своєї чарівної школи, навіть в оточенні друзів! Гаррі, Рон і Герміона пускаються в нові авантюри: друзям доведеться подолати часові межі, відкрити таємницю минулого Гаррі і викрити зрадника.
916 0 14:09, 04-05-2019Книгу Гаррі Поттер і в’язень Азкабану - Роулинг Джоан Кэтлин читать онлайн бесплатно - страница 46
— Стільки галасу довкола того Гоґсміда, але повір — там нема нічого особливого, — поважно сказав він. — Ну, пару класних крамниць із солодощами, магазин жартів «Зонко», куди, якщо чесно, небезпечно й заходити. Ну, і ще, звичайно, Вересклива Халупа — ось і все, більше там нема за чим жалкувати.
* * *
Уранці на Гелловін Гаррі прокинувся разом зі всіма й пішов на сніданок. Настрій був препаскудний, але показувати це не хотілося.
— Ми принесемо тобі купу цукерків з «Медових руць», — пообіцяла Герміона, щиро жаліючи Гаррі.
— Цілісіньку гору! — додав Рон. Їм з Герміоною було так прикро, що вони навіть забули про свою сварку.
— Та добре, все нормально, — невимушено кинув Гаррі. — Побачимося на бенкеті. Щасливо!
Він відпровадив їх до вестибюлю, де у дверях стояв сторож Філч, звіряючи імена учнів з довжелезним списком. Він підозріло вдивлявся в кожне обличчя, щоб ніхто не прослизнув без дозволу.
— Що, Поттер, забарикадуєшся в замку? — крикнув Мелфой, що стояв у черзі з Кребом і Ґойлом. — Злякався дементорів?
Гаррі змовчав і самотньо поплентався мармуровими сходами через порожні коридори до ґрифіндорської вежі.
— Пароль? — стрепенулася з дрімоти Гладка Пані.
— Фортуна Мажор, — мляво озвався Гаррі.
Портрет відхилився. У вітальні було повно першо–і другокласників, а також кілька старших учнів, які походами в Гоґсмід уже давно переситились.
— Гаррі! Гаррі! Привіт, Гаррі!
То був другокласник Колін Кріві. Він благоговів перед Гаррі і ніколи не втрачав нагоди перекинутися з ним бодай словом.
— Гаррі, ти не їдеш у Гоґсмід? А чому? Слухай… — Колін щасливо озирнувся на своїх товаришів, — Гаррі, якщо хочеш, можеш посидіти з нами!
— Е–е… ні, Коліне, дякую. — Гаррі аж ніяк не мав настрою сидіти серед юрби учнів, які пожадливо витріщатимуться на його шрам. — Мені треба в бібліотеку, маю там одну справу.
Тепер він не мав іншого вибору, як розвернутися і знову полізти крізь отвір у портреті.
— І чого було мене будити? — сварливо буркнула Гладка Пані.
Гаррі понуро поплівся до бібліотеки, але напівдорозі роздумав — йому не хотілося працювати. Він повернувся й мало не наскочив на Філча, котрий щойно випустив у Гоґсмід останнього учня.
— Що ти тут робиш? — підозріло гаркнув Філч.
— Нічого, — чесно відповів Гаррі.
— Нічого! — бризнув слиною Філч, а його щоки затіпалися. — Так я тобі й повірив! Чого ти не поїхав У Гоґсмід купувати смердюляники, ригалики і хробаків–свистунців, а тиняєшся тут?!
Гаррі знизав плечима.
— Негайно вертайся до вітальні! — гримнув Філч і не спускав з Гаррі очей, аж поки той зник за рогом.
Та Гаррі не повернувся до вітальні. Він вирішив піти в соварню і провідати Гедвіґу.
Але в одному з коридорів його хтось покликав.
Гаррі озирнувся і побачив професора Люпина, що визирав з дверей свого кабінету.
— Що ти тут робиш? — запитав Люпин зовсім іншим тоном, ніж Філч. — А Рон з Герміоною де?
— У Гоґсміді, — якомога недбаліше відповів Гаррі.
— А–а, — сказав Люпин. Якусь мить він дивився на Гаррі. — Може, зайдеш? Мені щойно привезли ґринділа для наступного уроку.
— Кого–кого?
Гаррі зайшов у Люпинів кабінет. В кутку стояв величезний акваріум. Миршава зелена істота з гостренькими ріжками притислася писком до скла, кривлялася, і згинала довгі, кістляві пальці.
— Водяник, — пояснив Люпин, задумливо розглядаючи ґринділа. — 3 ним не повинно бути проблем. Не те, що з капами. Треба лише розірвати його хватку. Ти помітив, які в нього пальці? Довжелезні, міцні, але дуже крихкі.
Ґринділ вишкірив зелені зуби, а тоді зарився у водорості.
— Чаю? — запропонував Люпин, роззираючись за чайником. — Я якраз збирався заварити.
— Дякую, — зніяковів Гаррі.
Люпин дзенькнув по чайнику чарівною паличкою, і з його носика раптом вирвався струмінчик пари.
— Сідай, — сказав Люпин, знімаючи накривку з брудної банки. — На жаль, маю чай тільки в пакетиках… але ж на чай у листочках ти вже, мабуть, і дивитися не хочеш? — у Люпинових очах поблискували лукаві вогники.
— А звідки ви знаєте?
— Розповіла професорка Макґонеґел, — сказав Люпин і подав Гаррі щербату чашку з чаєм. — Тебе це засмутило?
— Та ні, — озвався Гаррі.
Він хотів було розповісти Люпинові про пса з алеї Магнолій, але передумав. Люпин ще подумає, ніби Гаррі боягуз. Він уже й так не дав йому зійтися з ховчиком.
- В избранное
Вы уже всё прочитали? Предлагаем вам поделится своим отзывом от прочитанного! Ваш отзыв будет полезен читателям, которые еще только собираются прочитать эту книгу.
Оставить комментарий- Гость Дмитрий26 июнь 17:32 Приветствую! Готов купить ваш сайт knigov.ru, в том числе по цене выше рыночной. Меня зовут Дмитрий Купрацевич. В теме сайтов... Невеста Демона - Жданова Светлана
- Вова13 ноябрь 11:04 Самая лучшая книжка в мире спасибо это третья часть Я не гость Я не в гость Я не гость... Приключения Тома Сойера - Твен Марк
- Иван06 ноябрь 17:34 Очень интересная книга. Это третья часть. Первые две - "Контроль" и "Выбор". Спасибо автору.... Змееед - Суворов Виктор