Під куполом - Кинг Стивен

Схвильована балаканина. Їм сподобались візуальні можливості.

Кокс показав пальцем: «Містере Голт».

Лестер Голт з Ен-Бі-Сі скочив на рівні.

— Наскільки ви певні того, що містер Ренні візьме участь у конференції? Я питаю, бо є повідомлення про те, що з його боку було допущено фінансові порушення, а також щодо нього проводиться якесь кримінальне розслідування генеральним прокурором штату.

— Я знаю про ці повідомлення, — відповів Кокс. — Але я не готовий їх зараз коментувати, хоча сам містер Ренні, можливо, має що сказати з цього приводу. — Він замовк, мало не посміхаючись, а тоді завершив: — Я щиро цього бажав би.

— Ріта Брейвер, полковнику Кокс, Сі-Бі-Ес. Чи правда те, що Дейл Барбара, людина, яку ви просували на посаду надзвичайного адміністратора Честер Мілла, заарештований за вбивство? Що поліція Честер Мілла фактично вважає його серійним вбивцею?

Серед преси запала тотальна тиша; самі лише уважні очі. Такий самий вираз облич мали ті четверо, що сиділи перед телевізором у «Троянді-Шипшині».

— Правда, — відповів Кокс. Його безпосередня репортерська аудиторія відреагувала приглушеним бурмотінням. — Проте ми не маємо змоги перевірити звинувачення чи докази звинувачення, якщо такі існують. Що ми маємо, так лише ті самі телефонні повідомлення та інтернет-балаканину в чатах, які й вам, леді і джентльмени, безсумнівно, відомі. Дейл Барбара відзначений нагородами офіцер. Ніколи ні за що не заарештовувався. Я знаю його багато років і ручався за нього перед Президентом Сполучених Штатів. На підставі того, що мені відомо на даний час, не бачу причин говорити, ніби я зробив помилку.

— Рей Суарес, полковнику, Пі-Бі-Ес. Чи вважаєте ви, що звинувачення, висунуті лейтенантові Барбарі (тепер полковник Барбара), можуть бути політично вмотивованими? Що Джеймс Ренні міг ув'язнити його, щоб усунути від перебирання ним на себе управління, як це було наказано йому Президентом?

«Оце-о й є те, заради чого було влаштовано другу частину цього агітаційного цирку, — зрозуміла Джулія. — Кокс перетворив новинні медії на «Голос Америки»,^[379]а ми, немов ті люди за Берлінською стіною».

Вона перебувала в цілковитому захопленні.

— Якщо вам пощастить у п'ятницю побачити виборного Ренні, містере Суарес, не забудьте поставити це питання безпосередньо йому. — Голос Кокса звучав безсоромно спокійно. — Леді і джентльмени, це все, що я мав сьогодні вам повідомити.

Швидко, як і був зайшов перед тим, він рушив геть, репортери не встигли навіть почати викрикувати нові запитання, як він уже зник.

— Оце так-так, — промурмотів Ерні.

— Йо, — відгукнулася Джекі.

Розі вимкнула телевізор. Вона вся світилася енергією.

— О котрій годині та зустріч? Мені нема чого закинути проти того, що наговорив полковник Кокс, але після цього виступу життя в Барбі може значно погіршитися.

2

Барбі довідався про дану Коксом прес-конференцію після того, як до підвалу спустився Мануель Ортега й повідомив йому цю новину. Ортега, в недалекому минулому наймит Дінсмора, хизувався тепер бляшаним значком — схоже, що саморобним, — пришпиленим до його синьої робочої сорочки, і револьвером 45-го калібру, який висів у нього на додатковому ремені, спущеному на стегна в стилі якогось крутого стрільця з вестерну. Барбі знав його як поміркованого чоловіка з рідіючим волоссям і одвічно засмаглою шкірою, котрий любив замовляти собі сніданок розміром як обід: млинці, бекон, підсмажену з обох боків яєчню — і говорив здебільшого про корів, його улюбленою породою були «оперезані Ґелловеї»^[380], купити яких йому ніяк не вдавалося намовити містера Дінсмора. Попри прізвище, він був янкі до мозку своїх кісток і мав притаманне незворушному янкі добре почуття гумору. Барбі він завжди подобався. Але тепер це був інший Мануель, чужа людина, чий добрий гумор вигорів дотла. Принісши новини про останні події, він більшість цих новин прокричав крізь ґрати, не ощаджуючи на бризках слини. Лице його палало якоюсь мало не радіоактивною люттю.

— Ані слівця про те, що у бідної дівчинки в руці знайшли твої армійські жетони, жодного, сука, про це слова не сказав! А замість того цей курваль-брезентові-халяви нападає на Джима Ренні, котрий самотужки тримає наше місто вкупі, відколи все це розпочалося! Сам-один! Лиш БАТОГОМ та ДОБРИМ СЛОВОМ!

— Не кип'ятися так, Мануеле, — промовив Барбі.