Під куполом - Кинг Стивен

Джуніор побачив, що Барбі показує йому аж два середні пальці, синхронно, і геть забув про Расті. Виставивши вперед руку з пістолетом, він кинувся по коридору. Розум у Барбі зараз працював дуже ясно, але він йому не довіряв. Люди, які, як він чув, ходили нагорі й балакали, були, радше за все, плодом його уяви. Але, попри все, мусиш догравати свою роль до кінця. Не маючи нічого іншого, він може подарувати Расті кілька вдихів повітря, трохи часу життя.

— А ось і ти, сракоротий, — гукнув він. — Пам'ятаєш, як я начистив тобі пику тієї ночі біля «Діппера»? Ти ще скиглив, як суче цуценя.

— Я не скиглив.

У нього це прозвучало, як назва чогось екзотичного у вже й без того геть покитаєному меню. Обличчя Джуніора виглядало суцільною машкарою. Кров із лівого ока скрапувала йому на темну від щетини щоку. І тільки тепер у Барбі промайнула думка, що в нього тут є хай невеличкий, але шанс. Хай не прекрасний, але поганий шанс все'дно кращий за ніякий. Він почав рухатися з боку в бік перед своїм тапчаном і туалетом, спершу повільно, потім швидше. «От тепер ти знаєш, що відчуває механічна качка в тирі, — подумав він. — Це теж треба запам'ятати».

Джуніор поводив за його рухами своїм єдиним цілим оком.

— Ти її трахав? Ти трахав Ейнджі? — «Фиї-і твафау? Фи твафау Ейньї?»

Барбі зареготав. То був сміх скаженого, такий сміх, що він його не визнавав за свій власний, але в ньому не було нічого фальшивого.

— Чи я її трахав? Джуніоре, я трахав її згори і знизу, спереду і ззаду, вздовж і впоперек. Я трахав її, допоки вона не почала співати «Слава командиру» і «Сходження злого місяця»^[417], я трахав її, допоки вона не почала тіпатися на підлозі й волати: «Ще-ще-ще». Я…

Джуніор перевів погляд на свій пістолет. Барбі це помітив і негайно стрибнув вліво. Джуніор вистрелив. Куля вдарила в цегляну стіну в глибині камери. Розлетілися темно-червоні уламки. Деякі з них вдарилися об грати — Барбі почув металевий брязкіт, ніби горох у жерстяному кухлі, навіть попри те, що від пострілу йому задзвеніло у вухах, — але жоден з них не дістав Джуніора. Курва. Далі по коридору щось волав Расті, либонь, намагаючись відволікти Джуніора, але Джуніор уже покінчив з відволіканнями. Джуніор мав на мушці свою головну ціль.

«Аж ніяк, нічого ти не маєш, — подумав Барбі. Він не переставав сміятися. Абсурд, божевілля, але вже як є. — Я не твій, ти, жалюгідний одноокий мазефакер».

— Вона казала, що в тебе не стоїть, Джуніоре. Вона тебе називала Ель М'яко Херотто. І ми з нею з цього сміялися під час наших…

Він стрибнув вправо одночасно з пострілом Джуніора. Цього разу він почув, як куля свиснула йому повз голову, з отаким звуком: зззззз. Знову бризнули цегляні осколки. Один ужалив Барбі в шию.

— Давай, Джуніоре, ти, часом, не погано почуваєшся? Щось із тебе стрілець, як з байбака математик. Ти дійсно тупак? Так тебе зазвичай називали Ейнджі з Френкі…

Барбі зробив фальшивий порух управо, але натомість кинувся до лівої стіни камери. Джуніор вистрелив тричі, гуркіт був оглушливим, запах пороху густим і різким. Дві кулі зарилися в цеглу, третя поцілила в металеву основу туалету зі звуком: «дзинннь». Почала витікати вода. Барбі так вдарився об дальню стіну камери, що аж зуби йому торохнули.

— Тепер я тебе дістану, — захекано промовив Джуніор. «Фефев'я фефе фіфану».

Але в глибині того, що залишилося від його перегрітого думального двигуна, він дивувався. Ліве око в нього осліпло, а в правому мерехтіло. Він бачив не одного Барбі, а трьох.

Ненависний сучий син упав долі, коли Джуніор вистрелив, і ця куля також пролетіла мимо. Тільки крихітне чорне вічко відкрилося у центрі подушки в узголів'ї тапчана. Але він нарешті лежав нерухомо. Уже не стрибав, не смикався. «Слава Богу, я вставив новий магазин», — подумав Джуніор.

— Ти отруїв мене, Бааарбі.

Барбі не мав поняття, про що він белькоче, але відразу ж погодився.

— Правильно, проклятий сцикодристунчику, саме це я й зробив.

Джуніор просунув «Беретту» крізь ґрати і примружив своє негодне ліве око; таким чином кількість Барбі зменшилася всього до двох. Язик у нього залип між зубами. Його обличчя спливало потом і кров'ю.

— Побачимо, як ти тепер побігаєш, Бааарбі.

Барбі не міг бігати, але міг повзти і зробив це, різко посунувшись прямо в бік Джуніора. У нього свиснуло над головою, і він відчув легкий обпік вздовж однієї з половинок гузна, коли куля розпорола йому джинси і труси, заодно зчесавши верхній шар шкіри під ними.