Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин

Гаррі кинувся в коридор по рюкзак, "Вогнеблискавку" й Гедвіжину клітку, а тоді долучився до всіх у темряві садочка за будинком. Довкола в руки наїзникам стрибали мітли; Кінґслі вже підсадив Герміону на великого чорного тестрала, а Білл допоміг Флер вилізти на другого. Геґрід стояв напоготові коло свого мотоцикла, нап'явши захисні окуляри.

— Це той самий? Сіріусів мотоцикл?

— Вгадав, — радісно всміхнувся Геґрід. — Той раз, Гаррі, коли ти на ньому їздив, ти вміщавсі на одній моїй долоні!

Гаррі було трохи принизливо залізати в мотоциклетну коляску. Він тепер був значно нижчий за всіх. Рон глузливо вишкірився, побачивши, як він сидить, наче маленький хлопчик у дитячій машинці, що зіштовхується з іншими в парку розваг. Гаррі запхав під ноги рюкзак і "Вогнеблискавку", а Гедвіжину клітку втис між коліна. Сидіти так було страшенно незручно.

— Артур троха тут побавивси, — Геґрід і не помітив, як незручно влаштувався Гаррі. Він усівся на мотоцикл, аж той зарипів і загруз на кілька сантиметрів у землю. — Додав тут на кермі кілька цікавинок. А це осьо була моя задумка.

Він показав товстезним пальцем на фіалкову кнопку біля спідометра.

— Обережно, Геґріде, — застеріг містер Візлі, що стояв неподалік з мітлою. — Я й досі не знаю, чи доцільно було його встановлювати, і взагалі, ним можна користуватися тільки в надзвичайних ситуаціях.

— Ну, добре, — сказав Муді. — Усі приготуйтеся. Треба злетіти одночасно, інакше весь наш хитромудрий задум піде коту під хвіст.

Усі осідлали мітли.

— Тримайся міцно, Роне, —звеліла Тонкс, і Гаррі помітив, Що Рон винувато зиркнув на Люпина, перш ніж обняти її за талію. Геґрід завів мотоцикла. Той заревів, наче дракон, а коляска завібрувала.

— Удачі всім, — крикнув Муді. — Побачимося за годину в "Барлозі". На рахунок "три". Раз… два… ТРИ.

Мотоцикл скажено заревів, і Гаррі відчув, як загрозливо нахилилася коляска. Вони стрімко злітали, очі сльозилися, а вітер здував з чола волосся. Навколо здіймалися вгору мітли, а неподалік промайнув довжелезний чорний хвіст тестрала. Ноги Гаррі, затиснуті в колясці Гедвіжиною кліткою та рюкзаком, боліли й почали терпнути. Було так незручно, що він навіть забув востаннє глянути на будинок номер чотири на вуличці Прівіт—драйв. Коли ж нарешті визирнув з коляски, то вже не розрізнив його серед інших будинків. Дедалі вище й вище злітали вони в небо…

І раптом невідомо як і невідомо звідки їх оточили. Щонайменше тридцятеро постатей у каптурах зависли в повітрі, утворюючи широке коло, всередині якого летіли члени Ордену, нічого не помічаючи…

Крики, спалахи зеленого сяйва зусібіч. Геґрід загорлав і мотоцикл перекинувся. Гаррі втратив будь—які орієнтири: вуличні ліхтарі світили над головою, крики лунали звідусіль, а він з останніх сил хапався за борти коляски. Гедві—жина клітка, "Вогнеблискавка" й рюкзак вислизали з—під колін…

— Не падай… ГЕДВІҐО!

Мітла стрімко полетіла до землі, проте він спромігся вхопитися за лямку рюкзака й самісінький верх клітки якраз тоді, як мотоцикл вирівнявся й почав злітати далі. Секундне полегшення — і черговий вибух зеленого світла. Сова ухнула й упала на дно клітки.

— Ні… НІ! Мотоцикл рвонув уперед. Гаррі побачив, як порозліталися смертежери в каптурах, коли Геґрід прорвав їхнє коло.

— Гедвіґо… Гедвіґо… Однак сова лежала на дні клітки нерухомо й жалюгідно, наче поламана іграшка. Він не міг цього сприйняти, його охопив страх за інших. Озирнувся й побачив клубок тіл, спалахи зеленого світла, дві пари людей, що вдалині злітали на мітлах ще вище, але не розібрав, хто ж то був…

— Геґріде, треба повернутися, треба повернутися! — заволав він, перекрикуючи оглушливе ревіння двигуна, а тоді витяг чарівну паличку і притис Гедвіжину клітку до дна коляски, ніяк не вірячи, що вона померла. — Геґріде, РОЗВЕРТАЙСЯ!

— Я маю довезти тебе живим, Гаррі! — прогорлав Геґрід, додаючи газу.

— Стій… СТІЙ! — закричав Гаррі. Та коли знову озирнувся, повз ліве вухо шугонули два струмені зеленого світла: четверо смертежерів вилетіли з кола й кинулись їх переслідувати, цілячись у широченну Геґрідову спину. Геґрід завиляв мотоциклом, проте смертежери не відставали. Шугонули нові закляття, і Гаррі, щоб ухилитися, зсунувся аж на дно коляски. Потім перекрутився, крикнув: — Закляктус! — і з його чарівної палички стрельнула червона блискавка, утворивши прогалину серед четвірки смертежерів—переслідувачів, боті, рятуючись, розлетілися на всі боки.