Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин

— Ґрифіндор!

Гаррі почув, як Снейп ледь чутно застогнав. Лілі зняла Капелюх, віддала професорці Макґонеґел і пішла до ґрифін—дорців, що радісно її вітали. Однак по дорозі вона озирнулась на Снейпа, і на її обличчі промайнула сумна усмішка. Гаррі побачив, як Сіріус підсунувся на лавці, звільняючи їй місце. Вона глянула на нього, згадала, що бачила його в поїзді, склала руки на грудях і рішуче повернулась до нього спиною.

Сортування йшло далі. Гаррі бачив, як до Лілі й Сіріуса за ґри—фіндорським столом приєдналися Люпин, Петіґру і Джеймс. Врешті—решт, коли нерозподілених учнів лишалося близько десятка, професорка Макґонеґел викликала Снейпа.

Гаррі підійшов з ним до ослінчика й побачив, як той надіває Капелюх.

— Слизерин! — закричав Сортувальний Капелюх.

І Северус Снейп подався в протилежний від Лілі край зали, де його привітали слизеринці й поплескав по спині Луціус Мелфой зі значком старости на грудях. Снейп сів з ним поруч…

Знову змінилася сцена…

Лілі й Снейп ішли подвір'ям замку, про щось сперечаючись. Гаррі швиденько наздогнав їх і прислухався. Вони вже значно підросли. Від часу Сортування минуло, напевне, кілька років.

— …думав, що ми з тобою друзі? — звертався до неї Снейп. — Найкращі друзі?

— Ми друзі, Сев, просто мені не подобаються деякі люди, з якими ти крутишся! Ти вже вибач, але мене аж нудить від тих Ейвері і Мульцибера! Мульцибер! Сев, ну, що ти в ньому знайшов? Він же гидкий! Знаєш, що він недавно хотів зробити Мері Макдональд?

Лілі підійшла до колони й сперлася на неї, дивлячись у Снейпове худе землисте обличчя.

— Нічого страшного, — сказав Снейп. — Пожартував, та й годі…

— Це була темна магія, і якщо тобі здається, що це смішно…

— А що ти тоді скажеш про те, що виробляють Поттер і його дружки? — вибухнув Снейп. Він аж почервонів, неспроможний стримати образу.

— А до чого тут Поттер? —здивувалася Лілі,

— Вони ночами кудись щезають. З тим Люпином діється щось дивне. Куди він увесь час ходить?

— Він хворий, — сказала Лілі. — Кажуть, він хворіє…

— Раз на чотири тижні, коли повний місяць? — гмикнув Снейп.

— Я знаю твою теорію, — холодно відказала Лілі. — Чого ці хлопці так тебе турбують? Яка тобі різниця, що вони роблять ночами?

— Я просто хочу тобі показати, що вони не аж такі пречудові, як усі вважають.

Його напружений погляд змусив її зашарітися.

— Але ж вони не бавляться з темною магією, —вона стишила голос. — До того ж, ти дуже невдячний. Я чула, що було вночі. Ти прокрався за ними в тунель біля Войовничої Верби, а Джеймс Поттер врятував тебе від того, що там є…

Снейпове обличчя викривилося і він бризнув слиною:

— Врятував? Врятував? Думаєш, він такий герой? Він рятував свою шкуру — свою і своїх дружків! Навіть не починай… я не дозволю тобі…

— Тине дозволиш? Не дозволиш мені?

Ясно— зелені очі Лілі звузилися до щілин. Снейп негайно почав виправдовуватися.

— Я не те мав на увазі… просто я не хочу бачити, як ти з нього робиш… ти йому подобаєшся, ти подобаєшся Джеймсові Поттеру! —Ці слова вилетіли всупереч його волі. — А він не… Усі думають… Великий герой квідичу… — Снейпа так переповнювали гіркота й ворожість, що він не міг зв'язати кількох слів. Ліліні брови від подиву піднімалися дедалі вище.

— Я знаю, що Джеймс Поттер — зарозумілий йолоп, — урвала вона Снейпа. — Мені про це не треба нагадувати. Але жарти Мульцибера й Ейвері просто зловісні. Зловісні, Сев. Я не розумію, як ти можеш з ними товаришувати.

Гаррі сумнівався, що Снейп узагалі почув, що вона сказала про Мульцибера й Ейвері. Коли вона образила Джеймса Пот—тера, Снейпове тіло розслабилось, а хода стала пружніша…

І знову змінилися декорації…

Гаррі побачив, як Снейп вийшов з Великої зали після іспитів на СОВи із захисту від темних мистецтв, побачив, як він покинув замок і випадково опинився неподалік того місця під березою, де сиділи Джеймс, Сіріус, Люпин і Петіґру Але Гаррі цього разу тримався поодаль, бо знав, що сталося після того, як Джеймс підняв Северуса в повітря і глузував з нього. Він знав, що тоді було зроблено й сказано, і не мав ані найменшого бажання вислухати це ще раз. Дивився, як Лілі підійшла до хлопців і почала захищати Снейпа. Здалеку почув, як принижений і розлючений Снейп обізвав її непрощенним словом:

— Бруднокровка.

Картина змінилася…

— Вибач мені.

— Мені начхати.