1q84. книга ІІІ - Мураками Харуки
Книга 1q84. книга ІІІ - Мураками Харуки читать онлайн Детективная фантастика / Социально-философская фантастика бесплатно и без регистрации.
«1Q84» — новий роман Харукі Муракамі — побачив світ у Японії 28 травня 2009 року й увесь його стартовий наклад був розкуплений ще до кінця дня. Незвична назва твору — пряма алюзія на роман-антиутопію Джорджа Орвелла «1984». Віра і релігія, кохання й секс, зброя і домашнє насилля, вбивство за переконанням і суїцид, втрата себе й духовна прірва між поколіннями батьків і дітей — усе це майстерно переплетено у детективному сюжеті роману, де події відбуваються у двох паралельних реальностях: Токіо 1984-го і Токіо, за висловлюванням головної героїні Аомаме, «незрозуміло якого (1Q84)» року. До видання увійшла третя книга роману X. Муракамі «1Q84».
1 414 0 08:10, 05-05-2019Книгу 1q84. книга ІІІ - Мураками Харуки читать онлайн бесплатно - страница 98
— Не зовсім розумію. А хіба аналіз такого індивідуального характеру врешті-решт вказав би на місце мого перебування?
— Не знаю, — відповів Тамару. — Можливо, вказав би, а можливо, й ні. Залежно від обставин. Просто кажу, що я робив би на його місці.Бо іншого не придумаю. У кожної людини є свій стереотип мислення й поведінки, що робить їх уразливими.
— Це схоже на наукове розслідування.
— Людина не може жити без такого стереотипу. Так само, як музичний твір без теми. Водночас стереотип стягує обручем людське мислення й поведінку, обмежує її свободу. Змінює порядок пріоритетів, а інколи спотворює логіку. В даний момент ви кажете, що не хочете звідти рухатися. Принаймні до кінця року відмовляєтеся переїжджати до безпечнішого місця. Бо чогосьшукаєте. І поки того чогосьне знайдете, звідти не можете поїхати. Чи, може, не хочете?
Аомаме мовчала.
— Я докладно не знаю, про щойдеться й чогови так сильно хочете, але розпитувати не збираюся. Однак, по-моєму, це щось— ваша особиста слабина.
— Можливо, — визнала Аомаме.
— І цей Фукускеголовий, мабуть, завзято полює за особистою причиною, яка вас сковує. Гадає, що натрапить на пролом. Якщо, звісно, він такий здібний, як я собі уявляю, що збере всі уривки інформації й докопається до причини.
— Думаю, не докопається, — сказала Аомаме. — Не зможе знайти зв'язок між мною і цим щось.Бо його треба шукати в моїй душі.
— Ви впевнені в цьому на сто відсотків?
Аомаме подумала.
— На сто відсотків не впевнена. Лише на дев'яносто вісім.
— Тоді варто всерйоз турбуватися про тих два відсотки. Як я вже казав, цей чоловік — професіонал. Здібний і витривалий.
Аомаме мовчала.
— Професіонал — це щось схоже на мисливського пса. Винюхує запахи, які не може почути звичайна людина, і розпізнає недоступні їй звуки. Якби він робив так само, як звичайна людина, то не став би професіоналом. Та навіть тоді він не може довго жити. Тому варто берегтися. Я добре знаю, що ви — обережна людина. Але будьте обережнішими, ніж були досі. Найважливіше не визначається відсотками.
— Я хотіла б вас запитати, — сказала Аомаме.
— Що?
— Що ви збираєтесь робити, якщо Фукускеголовий ще раз тут з'явиться?
Якусь хвилину Тамару мовчав. Очевидно, такого запитання не сподівався.
— Мабуть, нічого не робитиму. Не чіпатиму. Наразі він майже ні на що не спроможний.
— Та якщо він почне дошкуляти?
— Наприклад, чим?
— Не знаю. Чимось, що вас дратуватиме.
Тамару захрипів.
— Тоді, можливо, відправлю йому якесь послання.
— Як професійному колезі?
— Ну… — почав Тамару, — але перед тим, як почати конкретні дії, треба перевірити, з ким він пов'язаний. Бо якщо матиме підтримку збоку, то ми опинимося в небезпечному становищі. Тільки після такої перевірки можна до чогось братися.
— Перед тим, як стрибати у плавальний басейн, треба зміряти його глибину.
— Так би мовити.
— Але ви оцінюєте, що він діє самостійно. Без сторонньої підтримки.
— Ага, так оцінюю. Але досвід показує, що інколи інтуїція мене підводить. На жаль, ззаду не маю очей, — сказав Тамару. — У всякому разі, будьте до всього уважні. Якщо помітите підозрілу людину, якусь найменшу зміну навколо, незвичну подію, повідомляйте.
— Зрозуміло. Буду пильнуватися, — сказала Аомаме. «Не треба мені й нагадувати, — подумала вона. — Я виглядаю Тенґо й намагаюсь не прогледіти найменшої дрібниці. Однак я маю тільки два ока. Як казав Тамару».
— Це все, що я хотів вам сказати.
— Як почувається мадам? — спитала Аомаме.
— Добре, — відповів Тамару. А потім додав: — Тільки, здається, стала мовчазною.
— Вона ніколи багато не говорила.
Тамару злегка захрипів. Здавалось, в його горлі містився орган, який виражав особливі почуття.
— Я хотів сказати, що стала щемовчазнішою.
Аомаме уявила собі стару самотню господиню, яка, сидячи на шезлонгу, невтомно спостерігає за спокійним пурханням метеликів. Під ногами в неї велика лійка. Аомаме знала, як тихо вона дихає.
— Наступного разу серед продуктів вам принесуть коробку бісквітного пирожного, — сказав наприкінці Тамару. — Можливо, це сприятливо вплине на перебіг часу.
- В избранное
Вы уже всё прочитали? Предлагаем вам поделится своим отзывом от прочитанного! Ваш отзыв будет полезен читателям, которые еще только собираются прочитать эту книгу.
Оставить комментарий- Гость Дмитрий26 июнь 17:32 Приветствую! Готов купить ваш сайт knigov.ru, в том числе по цене выше рыночной. Меня зовут Дмитрий Купрацевич. В теме сайтов... Невеста Демона - Жданова Светлана
- Вова13 ноябрь 11:04 Самая лучшая книжка в мире спасибо это третья часть Я не гость Я не в гость Я не гость... Приключения Тома Сойера - Твен Марк
- Иван06 ноябрь 17:34 Очень интересная книга. Это третья часть. Первые две - "Контроль" и "Выбор". Спасибо автору.... Змееед - Суворов Виктор