Крізь час. Темна Вежа II - Кинг Стивен

— Вони розуміли, що таке честь, — повільно сказав Роланд, думаючи про тих, що пропали.

— І як, це їм дало щось більше, ніж моєму братові, теж стрільцеві?

Стрілець не відповів.

— Знаю я тебе, — сказав Едді. — Багацько таких, як ти, бачив. Ти просто ще один двинутий, що співає «Вперед, Христові воїни», розмахуючи прапором в одній руці й револьвером — у другій. Не потрібна мені ніяка честь. Все, що мені треба, — курка на вечерю і вмазатися. Саме в такому порядку. Тому кажу тобі: давай, іди. Ти можеш. Але в ту саму мить, коли ти підеш, я прикінчу те, що від тебе тут залишиться.

Стрілець нічого не сказав.

Едді криво всміхнувся і тильними сторонами долоней змахнув зі щік сльози.

— Хочеш знати, як це називають у нас удома?

— Як?

— Мексиканська нічия.

Деякий час вони просто дивилися один на одного, а потім Роланд різко перевів погляд на дверний прохід. Бічним зором вони обидва побачили — Роланд більше, ніж Едді, — що відбувся черговий поворот, цього разу ліворуч. Тут були розкладені іскристі ювелірні прикраси. Деякі з них лежали під захисним склом, але оскільки більшість була відкрита, то стрілець зробив висновок, що це дешеві підробки… те, що Едді назвав би біжутерією. Темно-коричневі руки покрутили кілька речей, але якось побіжно, для годиться, а потім з'явилася інша продавщиця. Відбулася розмова, яку жоден з них не чув, і Дама (оце так Дама, подумав Едді) захотіла побачити ще щось. Продавщиця кудись пішла, і саме цієї миті погляд Роланда різко повернувся до дверей.

У полі зору знову з'явилися коричневі руки, тільки тепер вони тримали сумочку. Вона відкрилася. І раптом руки почали згрібати туди прикраси — схоже, навіть напевне, що навмання.

— Ну й компанію ти збираєш собі, Роланде, — сказав Едді, в його голосі звучала гірка іронія. — Спочатку ти знайшов типового наркаша, потім типову чорношкіру магазинну злод…

Але Роланд не слухав: навіть не глянувши на Едді, він уже стрімко прямував до дверей між світами.

— Я не жартую! — пронизливо закричав Едді. — Тільки спробуй пройти, і я переріжу тобі горлянку, я переріжу твою паскудну горля…

Не встиг він закінчити, як стрілець зник. Все, що від нього залишилося, — обм'якле тіло, що, дихаючи, лежало на березі.

Якийсь час Едді просто стояв на місці, не в змозі повірити, що Роланд наважився і зробив цей ідіотський учинок, не звертаючи увагу на його обіцянку — якщо вже на те пішло, його, блядь, гарантію від щирого серця, — про те, якими будуть наслідки.

Він трохи постояв, водячи очима, наче наляканий перед початком грози кінь… от тільки гроза, ясна річ, почалася лише в його голові.

Добре. Добре, чорт з ним.

Може, іншої такої нагоди більше не трапиться, і в нього є тільки одна секунда. Рівно стільки часу, можливо, дасть йому стрілець, і Едді достобіса добре це знав. Він глянув крізь двері і побачив, що чорні руки завмерли, тільки наполовину встигнувши засунути золоте намисто в сумочку, з якої, немов з піратської скрині зі скарбами, вже розлягалося сяйво. Хоча йому нічого й не було чути, Едді відчував, що Роланд зараз розмовляє з власницею чорних рук.

Він дістав ножа зі стрільцевого кошеля і перевернув обм'якле тіло, що, дихаючи, лежало перед дверима. Очі були розплющені, але пусті, закочені аж до білків.

— Дивися, Роланде! — пронизливо закричав Едді. У вуха бив монотонний, ідіотський, нескінченний вітер. Господи, цей вітер кого завгодно доведе до сказу! — Уважно дивися! Я хочу дати тобі останній урок і закінчити твою довбану освіту! Я покажу тобі, що буває з тими, хто найобує братів Дін!

І підніс ножа до горла стрільця.

Розділ 2

Зміна масок

1

Серпень 1959 року:

Коли за півгодини практикант вийшов надвір, то побачив, що Хуліо стоїть, прихилившись до машини швидкої допомоги, яка досі була припаркована на стоянці Лікарні сестер милосердя на 23-й вулиці. Каблуком гостроносого чобота Хуліо тримався за переднє крило «швидкої». Він перевдягся у пару кричущих рожевих штанів і синю сорочку, на лівій кишені якої золотими літерами було вишите його ім'я. Вбрання членів боулінг-ліги. Джордж подивився на годинник і зрозумів, що Джорджева команда — «Шпигуни переваги» — вже мусить катати шари.

— Думав, тебе вже не буде, — сказав Джордж Шейверс. Він проходив практику в Лікарні сестер милосердя.